Четвертая книга ЦарствГлава 12 |
|
1 |
|
2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Господа, все время, пока его наставлял священник Иодай. |
|
3 Только святилища на возвышенностях не были убраны, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония. |
|
4 |
|
5 Пусть возьмут деньги у каждого из жертвующих и используют их на восстановление дома Господа там, где найдется повреждение. |
|
6 |
|
7 И вот царь Иоаш призвал священника Иодая и прочих священников и спросил их: |
|
8 |
|
9 |
|
10 Всякий раз, когда они видели, что в ящике много денег, приходили царский писарь и первосвященник, считали деньги, принесенные в дом Господа, и клали их в мешки. |
|
11 Когда деньги были пересчитаны, они отдавали их тем, кто смотрел за работами в доме. А они платили тем, кто работал в доме Господа, — плотникам и строителям, |
|
12 тем, кто клал стены, и тем, кто тесал камни. Они также покупали дерево и тесаные камни для восстановления дома Господа и оплачивали все прочие расходы на восстановление дома. |
|
13 |
|
14 Деньги платили рабочим, которые восстанавливали дом. |
|
15 От тех, кому отдавали деньги для выплаты рабочим, не требовали отчета, потому что они действовали честно. |
|
16 Деньги от жертв повинности и жертв за грех не вносились в дом Господа — они шли священникам. |
|
17 |
|
18 Но Иоаш, царь Иудеи, взял все священные вещи, посвященные его отцами Иосафатом, Иорамом и Охозией, царями Иудеи, дары, которые посвятил он сам, и все золото, которое нашлось в сокровищницах дома Господа и царского дворца, и послал их Хазаилу, царю Арама, который после этого отошел от Иерусалима. |
|
19 |
|
20 Его приближенные составили против него заговор и убили его в Бет-Милло, на дороге, которая спускается к Силле. |
|
21 Иозавад, сын Шимеаты, и Иегозавад, сын Шомеры, — вот те приближенные, которые сразили его до смерти. Он был похоронен со своими предками в Городе Давида. Амасия, его сын, стал царем вместо него. |
2-а царiвРозділ 12 |
|
1 |
|
2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви. |
|
3 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда. |
|
4 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. |
|
5 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому, |
|
6 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву. |
|
7 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму. |
|
8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“. |
|
9 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму. |
|
10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому. |
|
11 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі. |
|
12 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі. |
|
13 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи. |
|
14 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому, |
|
15 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній. |
|
16 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно. |
|
17 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків. |
|
18 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим. |
|
19 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму... |
|
20 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
21 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли. |
Четвертая книга ЦарствГлава 12 |
2-а царiвРозділ 12 |
|
1 |
1 |
|
2 Иоаш делал то, что было правильным в глазах Господа, все время, пока его наставлял священник Иодай. |
2 Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Ців'я, з Беер-Шеви. |
|
3 Только святилища на возвышенностях не были убраны, и народ продолжал приносить там жертвы и возжигать благовония. |
3 І робив Єгоаш угодне в Господніх оча́х по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда. |
|
4 |
4 Тільки па́гірки не були понищені, — народ ще прино́сив жертви та кадив на па́гірках. |
|
5 Пусть возьмут деньги у каждого из жертвующих и используют их на восстановление дома Господа там, где найдется повреждение. |
5 І сказав Єгоаш до священика: „Усе посвячене срібло, що буде вне́сене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки люди́ні спаде́ на серце прине́сти до Господнього дому, |
|
6 |
6 ві́зьмуть собі священики, кожен від знайо́мого свого, і вони зро́блять напра́ву Господнього дому в усьому, що буде зна́йдене там на напра́ву. |
|
7 И вот царь Иоаш призвал священника Иодая и прочих священников и спросил их: |
7 І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не напра́вили ушкодження храму. |
|
8 |
8 І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: „Чому ви не направля́єте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайо́мих, а на напра́ву ушкодження храму віддасте́ його“. |
|
9 |
9 І погоди́лися священики не брати срібла від народу, і не направля́ти ушкодження храму. |
|
10 Всякий раз, когда они видели, что в ящике много денег, приходили царский писарь и первосвященник, считали деньги, принесенные в дом Господа, и клали их в мешки. |
10 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовба́в дірку на віку її, і поставив її при же́ртівнику право́руч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли́ порога, усе срібло, що прино́силося до Господнього дому. |
|
11 Когда деньги были пересчитаны, они отдавали их тем, кто смотрел за работами в доме. А они платили тем, кто работал в доме Господа, — плотникам и строителям, |
11 І бувало, як вони бачили, що намно́жилося те срібло в скрині, то прихо́див царськи́й писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі. |
|
12 тем, кто клал стены, и тем, кто тесал камни. Они также покупали дерево и тесаные камни для восстановления дома Господа и оплачивали все прочие расходы на восстановление дома. |
12 I давали те перелічене срібло на руки робітника́м праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його те́слям та будівни́чим, що робили в Господньому домі. |
|
13 |
13 І муляра́м, і каменяра́м, і на за́куп де́рева та те́саного каменя, та на направу ушко́дження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи. |
|
14 Деньги платили рабочим, которые восстанавливали дом. |
14 Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропи́льниці, су́рми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що прино́силося до Господнього дому, |
|
15 От тех, кому отдавали деньги для выплаты рабочим, не требовали отчета, потому что они действовали честно. |
15 бо його давали робітника́м праці та направляли ним дім Господній. |
|
16 Деньги от жертв повинности и жертв за грех не вносились в дом Господа — они шли священникам. |
16 І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітника́м праці, бо ті робили чесно. |
|
17 |
17 Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вно́силося до Господнього дому, — воно було для священиків. |
|
18 Но Иоаш, царь Иудеи, взял все священные вещи, посвященные его отцами Иосафатом, Иорамом и Охозией, царями Иудеи, дары, которые посвятил он сам, и все золото, которое нашлось в сокровищницах дома Господа и царского дворца, и послал их Хазаилу, царю Арама, который после этого отошел от Иерусалима. |
18 Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, — і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим. |
|
19 |
19 І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафа́т, і Єгорам, і Ахазія, батьки́ його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбни́цях Господнього дому та дому царсько́го, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, — і той відійшов від Єрусалиму... |
|
20 Его приближенные составили против него заговор и убили его в Бет-Милло, на дороге, которая спускается к Силле. |
20 А решта діл Йоаша, і все, що́ він зробив, — он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
21 Иозавад, сын Шимеаты, и Иегозавад, сын Шомеры, — вот те приближенные, которые сразили его до смерти. Он был похоронен со своими предками в Городе Давида. Амасия, его сын, стал царем вместо него. |
21 І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли. |